ЗАЛАСТА

ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ АНТИПСИХОТИКІВ, складна клінічна задача через ризики (а) рецидиву психозу, (б) синдрому відміни одного, (в) гострих побічних ефектів іншого. СТРАТЕГІЇ: (1) НЕГАЙНЕ ЗАПИНЕННЯ + СТАРТ НОВОГО, для ситуацій тяжких побічних ефектів (NMS, метаболічна криза); ризик рецидиву; (2) КРОС-ТИТРУВАННЯ ПЛАВНЕ, поступове ↓ старого (наприклад, на 25% кожні 1-2 тижні) + одночасне ↑ нового. КОНКРЕТНО для оланзапіну: переключення на КВЕТІАПІН, тривале (4-6 тижнів) через виражену седацію оланзапіну; на АРИПІПРАЗОЛ, 2-4 тижні; на РИСПЕРИДОН, 2 тижні. ВАЖЛИВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: при різкому припиненні оланзапіну РЕБАУНД-психоз через 1-3 тижні (через швидке вивільнення допамінових рецепторів від блокади). У підтримуючій терапії, повільніше ↓ (по 2,5 мг кожні 2-4 тижні). НЕ переключати під час гострого епізоду, спочатку стабілізація, потім обережний перехід. КЛОЗАПІН, спеціальний випадок (різка відміна може дати рецидив + холінергічний відскок).

NMS (NEUROLEPTIC MALIGNANT SYNDROME), РІДКЕ (0,01-3% пацієнтів на нейролептиках), але ЛЕТАЛЬНЕ (10-30% летальність) ускладнення антипсихотиків. ТЕТРАД СИМПТОМІВ: (1) ГІПЕРТЕРМІЯ > 38°C (часто 40-42°C); (2) М'ЯЗОВА РИГІДНІСТЬ «свинцевої труби» (lead-pipe rigidity); (3) ВЕГЕТАТИВНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ, тахікардія, тахіпное, лабільний АТ, гіпергідроз; (4) ЗМІНА ПСИХІЧНОГО СТАТУСУ, сплутаність, ажитація, кома. ЛАБОРАТОРІЯ: ↑ КФК у 4-10× (через рабдоміоліз), ↑ лейкоцитів, ↑ креатиніну, ↑ ферментів печінки. РОЗВИВАЄТЬСЯ через 1-14 днів після старту/підвищення дози. НАЙВИЩИЙ РИЗИК, у молодих чоловіків, при швидкому титруванні, при дегідратації. ЛІКУВАННЯ, НЕВІДКЛАДНЕ: НЕГАЙНО припинити антипсихотик, ОРИТ, охолодження, корекція дегідратації, БРОМОКРИПТИН (D2-агоніст) 2,5-10 мг 3 рази/добу + ДАНТРОЛЕН (м'язовий релаксант) 1-2,5 мг/кг в/в. У 30-50% потім розвивається повторний епізод при поверненні до антипсихотиків, тому КЛОЗАПІН або ХІРУРГІЧНІ методи (ЕСТ) частіше використовуються.