ФЕНТАНІЛ

Фентаніл у формі розчину для ін'єкцій це потужний опіоїдний знеболювальний засіб, який застосовують для анестезії (група опіоїдних засобів для наркозу). Його вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово: у малих дозах для знеболення під час невеликих операцій, у великих дозах для анестезії при штучній вентиляції легень, у складі нейролептаналгезії, а також для полегшення сильного болю, наприклад при інфаркті міокарда. Дозу підбирає лікар індивідуально: для пацієнтів зі спонтанним диханням це зазвичай 50-200 мкг на початку і додатково по 50 мкг, а дози понад 200 мкг застосовують лише під час анестезії зі штучною вентиляцією легень. Препарат вводять тільки там, де можливий постійний контроль дихання кваліфікованим фахівцем, адже головна небезпека фентанілу це пригнічення дихання аж до зупинки, ризик якого суттєво зростає при поєднанні з іншими засобами, що пригнічують нервову систему (опіоїди, снодійні, транквілізатори, алкоголь).

• 1 мл розчину містить 50 мкг фентанілу; вводять лише внутрішньовенно або внутрішньом'язово в умовах стаціонару
• При збереженому спонтанному диханні початкова доза 50-200 мкг з додатковими дозами по 50 мкг; при штучній вентиляції легень 300-3500 мкг з додатковими дозами по 100-200 мкг (дози понад 200 мкг лише під час анестезії)
• Тривалість знеболення залежить від дози: 2 мл в/в дають аналгезію на 10-20 хв, 10 мл болюсно приблизно на 1 годину, а доза 50 мкг/кг забезпечує сильну аналгезію на 4-6 годин
• Протипоказаний при підвищеній чутливості до фентанілу чи інших опіоїдів, пригніченні дихання й обструктивних хворобах дихальних шляхів, а також при одночасному застосуванні з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після їх відміни
• Найнебезпечніша взаємодія: поєднання з іншими засобами, що пригнічують ЦНС (опіоїди, барбітурати, бензодіазепіни, алкоголь), різко підвищує ризик тяжкого пригнічення дихання, коми та смерті

Що важливо знати у вашій ситуації.