ЦЕФОПЕРАЗОН

Цефоперазон - це антибактеріальний препарат групи цефалоспоринів III покоління широкого спектра дії, який випускається у вигляді порошку для приготування розчину для ін'єкцій (1000 мг у флаконі) і вводиться внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Його застосовують при інфекціях дихальних і сечовивідних шляхів, черевної порожнини, крові (сепсис), мозкових оболонок, шкіри, кісток і суглобів, а також органів малого таза, включно з гонореєю, і для профілактики ускладнень після операцій. Дорослим зазвичай призначають 2-4 г на добу, розподілені на рівні частини кожні 12 годин, а при тяжких інфекціях дозу можуть збільшувати до 8 г на добу. Найважливіше застереження: препарат протипоказаний людям з підвищеною чутливістю до цефоперазону чи будь-якого іншого цефалоспорину, і його не можна змішувати в одному шприці з аміноглікозидами через взаємну інактивацію і ризик ураження нирок.

• Форма випуску: порошок для розчину для ін'єкцій, 1000 мг цефоперазону у флаконі; вводиться внутрішньовенно або внутрішньом'язово.
• Стандартна доза для дорослих: 2-4 г на добу кожні 12 годин, а при тяжких інфекціях дозу можуть підвищувати до 8 г на добу (у дослідженнях без ускладнень застосовували навіть 12-16 г на добу за 3 введення кожні 8 годин).
• При тяжких порушеннях функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації нижче 18 мл/хв або креатинін сироватки понад 3,5 мг/100 мл) максимальна добова доза обмежена 4 г; при порушеннях печінки без контролю рівня препарату в крові доза не повинна перевищувати 2 г на добу.
• Головне протипоказання: підвищена чутливість до цефоперазону або будь-якого іншого антибіотика цефалоспоринового ряду.
• Найнебезпечніша взаємодія: препарат не можна змішувати в одному шприці з аміноглікозидами (взаємна інактивація), тому їх вводять окремо з інтервалом щонайменше 1 година і контролюють функцію нирок; також варто уникати алкоголю під час лікування і ще 5 діб після останнього введення через ризик тяжкої реакції.