ЛЕВОМІЦЕТИН

Левоміцетин (хлорамфенікол) це протимікробний засіб з групи амфеніколів, який пригнічує розмноження бактерій. Цю форму, порошок, з якого готують розчин, вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно, а також застосовують офтальмологічно у вигляді ін'єкцій та крапель. Препарат призначають при важких інфекціях, таких як черевний тиф, паратиф, генералізований сальмонельоз, дизентерія, бруцельоз, туляремія, менінгіт, висипний тиф, трахома, а також коли інші антибіотики неефективні або їх не можна застосувати. Дорослим розчин зазвичай вводять по 0,5-1,0 г 2-3 рази на добу з проміжком 8-12 годин, курс триває 5-15 днів, а дітям дозу розраховують за вагою тіла. Найважливіше: препарат може викликати важкі порушення кровотворення, категорично протипоказаний під час вагітності та годування груддю, і застосовувати його можна лише під наглядом лікаря з регулярним контролем аналізів крові.

• Форма випуску: флакон з порошком (0,5 г або 1,0 г хлорамфеніколу), з якого готують розчин для ін'єкцій (а також для офтальмологічного застосування).
• Дорослим: 0,5-1,0 г за одне введення, 2-3 рази на добу з проміжком 8-12 годин; добова доза зазвичай 1-3 г, у важких випадках лікар може підвищити її до 4 г.
• Дітям: до 1 року 25-30 мг/кг маси тіла на добу, від 1 року 50 мг/кг на добу, вводити внутрішньом'язово у два прийоми з інтервалом 12 годин.
• Протипоказаний при важких хворобах крові та кісткового мозку, тяжких порушеннях функції печінки чи нирок, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, порфірії, а також під час вагітності та годування груддю; не застосовувати при застуді, ангіні чи для профілактики інфекції.
• Небезпечна взаємодія з варфарином та іншими антикоагулянтами, а також з фенобарбіталом і фенітоїном: левоміцетин уповільнює їх виведення й підвищує ризик токсичності, тому одночасне застосування потребує контролю лікаря.

Що важливо знати у вашій ситуації.