ІЗОНІАЗИД-ДАРНИЦЯ

Ізоніазид у формі розчину для ін'єкцій це протитуберкульозний засіб першого ряду, який застосовують для лікування всіх форм і локалізацій активного туберкульозу як у дорослих, так і в дітей. Цю форму вводять внутрішньовенно, внутрішньом'язово або інгаляційно (не перорально), і дозу підбирають індивідуально за масою тіла та шляхом введення, зазвичай один раз на добу. Лікування завжди проводить лікар і поєднує ізоніазид з іншими протитуберкульозними засобами, бо застосування самого лише ізоніазиду швидко призводить до стійкості збудника. Найважливіше: засіб протипоказаний при підвищеній чутливості, епілепсії та інших судомних станах, тяжкому психозі, гострій печінковій або нирковій недостатності, а поєднання з алкоголем чи іншими гепатотоксичними засобами суттєво підвищує ризик токсичного ураження печінки.

• Розчин для ін'єкцій: 100 мг ізоніазиду в 1 мл; використовують 2,5-10% розчин (внутрішньовенно) або готовий 10% розчин (внутрішньом'язово, інгаляційно).
• Дорослим внутрішньовенно 200-300 мг на добу одноразово; внутрішньом'язово 5-12 мг/кг маси тіла один раз на добу.
• Дітям внутрішньовенно 100-300 мг (10-20 мг/кг) на добу; новонародженим 3-5 мг/кг, але не більше 10 мг/кг на добу.
• Головне протипоказання: підвищена чутливість до ізоніазиду, епілепсія чи інші судомні стани, тяжкий психоз, гостра печінкова або ниркова недостатність.
• Найнебезпечніша взаємодія: алкоголь, рифампіцин та інші гепатотоксичні засоби різко підвищують ризик токсичного гепатиту; одночасне застосування з ітраконазолом не рекомендоване.

Що важливо знати у вашій ситуації.